Що таке самооцінка і як вона працює?
Давайте розберемось, що ж таке ця самооцінка?
[Само]оцінка — тобто само[стійна] оцінка себе в різних аспектах. Це важливий момент, запам‘ятайте його, до нього скоро повернемось.
Отже, проблеми з самооцінкою, низька самооцінка, нестабільна тощо — один з поширених запитів у терапію. І здавалось би, мабуть, тут треба вчитись правильніше себе оцінювати, робити якісь вправи, афірмації, вчитись себе хвалити і визнавати свої досягнення.
Але насправді знаєте, в чому зазвичай криється причина зла?
В тому, що виявляється: самооцінка давно вже стала не [само] оцінкою, а перетворилась на оцінку ІНШИМИ себе.
Що насправді це подруга казала, що «ти вдягаєшся немодно», мама казала, що «ніс картошкою», колишньому не подобалось волосся, а в інстаграмі пишуть, що треба бути комунікабельним, аби досягти успіху.
І ось так виявляється, що насправді нічого свого в цій оцінці немає — там багаторічний суп із думок оточуючих.
І якщо це усвідомити і викинути на звалище, може виявитись, що собі взагалі-то цілком ок і зі своєю зовнішністю, і зі своєю закритістю, і з «неінстаграмним успіхом». І лише коли ми зможемо орієнтуватись на себе, а не інших, тоді самооцінка може стати здоровою.
А чи потрібно взагалі оцінювати себе?
Ми звикли до світу, в якому все оцінюється: добре-погано, двійка-десятка, ефективно-неефективно, красиво-некрасиво, успішний-неуспішний тощо. Список можна продовжувати до нескінченності. І ми звикли, що все має вимірюватись за певною шкалою. І така наша реальність.
В чому полягає проблема — в тому, що аби розкрити весь наш потенціал як особистості і стати собою в найкращому розумінні цього слова, нам потрібно звільнитись від оцінок.
Будь-яких. Від будь-яких очікувань, накладених на себе, від вимірів ефективності, успішності, правильності.
Чому? Тому що оцінка забирає свободу і ставить рамки. А лише тоді, коли в нас немає внутрішніх рамок, ми можемо в повній мірі розкритись і проявитись.
Звучить логічно і дивно водночас, правда ж?
Підозрюю, на думку вам спало: «Так а як же розвиватись, не оцінюючи себе?» Справді, дивно і, можливо, лякаюче.
Але якраз відсутність рамок і оцінок дає можливість розвиватись по-справжньому — ІЗ щирого БАЖАННЯ, а не З-ПІД ПАЛКИ.
